- осудний
- —————————————————————————————осу́днийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
осудний
Смотреть что такое "осудний" в других словарях:
осудний — а, е, книжн., рідко. Те саме, що осудливий 1). •• Осу/дний стан юр. стан, у якому особа, що вчинила злочин, здатна усвідомлювати свої дії та нести за них відповідальність … Український тлумачний словник
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
осудно — книжн., рідко. Присл. до осудний … Український тлумачний словник
ганебний — (вартий ганьби, осуду), безславний, безчесний, соромний, осудний, нечесний, негідний, безсовісний, неподобний, паскудний, стидкий, стидний … Словник синонімів української мови
осудливий — (який виражає осуд, несхвалення), осудний, непохвальний, несхвальний; недоброзичливий (про погляд, жест, слово тощо) … Словник синонімів української мови
